Постійно діючий Третейський суд при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу»

Порівняльний аналіз розгляду спорів АТ «ПУМБ» у державному суді з розглядом спорів у третейському суді при АІФБ станом на 24.08.2026 р.

asud-redactor — Mon, 24 Aug 2026 09:40:37 +0000

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень станом на 24.08.2026 року у 23 місцевих господарських судах за місцем знаходження відповідачів було розглянуто 214 позовів АТ «ПУМБ» до позичальників (переважно ФОП) та поручителів з вимогами від 12 274 грн до 11 819 000 грн, за розгляд яких банком сплачений судовий збір на суму 1,5% від ціни позову, але не менш ніж 3328 грн та не більше 1 164 800 грн.

Господарські суди розглядали позови банку у строк від 2 місяців до 6 років (справа № 905/552/20).

Всі ці позови банку були підвідомчі третейському суду при АІФБ незалежно від місця знаходження відповідачів . Аналогічні позови до позичальників – ФОП регулярно подають до третейського суду при АІФБ «Райффайзен Банк», «ТАСКОМБАНК». Більшість позовів розглядаються третейським судом протягом 1 місяця в одному засіданні, третейський збір за розгляд позовів менший, ніж у державних судах ( 1% + 400 грн ціни позову ), мінімально – 1664 грн , максимально 39 936 грн.

Відповідно за розгляд в третейському суді позовів з вимогами до 126 400 грн позивач сплачує мінімальний збір – 1664 грн , що у 2 рази менш , ніж мінімальний збір у господарському суді. 27% позовів ПУМБ були з вимогами до 126 400 грн. Максимальний третейський збір у 29 разів менший ніж судовий збір у державних судах.

Розгляд спорів здійснюється за Регламентом третейського суду , який містить 80 статей та розміщений на сайті суду.

Рішення третейського суду не підлягають оскарженню по суті в апеляцій чи касації. Оскарження рішень третейського суду з процесуальних питань обмежується 5 підставами викладеними у ст.350 ГПК.

На примусове виконання рішення третейського суду Північний апеляційний господарський суд видає накази протягом 15-30 днів , що встановлено у ст.354 ГПК.

Судді третейського суду при АІФБ мають досвід розгляду чисельних спорів у вищих державних судах ( судді Гусак М.Б., Саранюк В.І. – колишні судді Верховного Суду ) , Міжнародному комерційному арбітражному суді при ТПП України ( Перепелинська О.С.) , третейському суді (див. список суддів).

Кваліфікація та доброчесність суддів третейського суду при АІФБ визнана банками – позивачами, які регулярно подають позови до третейського суду , про що свідчать чисельні ухвали Північного апеляційного господарського суду про видачу наказів на рішення третейського суду при АІФБ, які розміщені у ЄДРСР.

Звіт про результати діяльності третейського суду при АІФБ у 2025 р. та повний перелік переваг розгляду спорів третейському суді при АІФБ викладений на сайті суду.

Для розгляду спорів у третейському суді при АІФБ необхідно до договорів банку додати третейське застереження про розгляд спорів у третейському суді при АІФБ.

The post Порівняльний аналіз розгляду спорів АТ «ПУМБ» у державному суді з розглядом спорів у третейському суді при АІФБ станом на 24.08.2026 р. first appeared on Постійно діючий Третейський суд при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу».

Оголошення про судове засідання у справі 60/26 за позовом ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО» до Фермерського господарства «АГРО-БОРОВА» та Кириченка Сергія Олександровича

asud-redactor — Tue, 04 Aug 2026 11:45:42 +0000

«Постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» порушено провадження у справі №60/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» до Фермерського господарства «АГРО-БОРОВА» (код ЄДРПОУ 35604785) та Кириченка Сергія Олександровича (ІПН 2902901190) про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв’язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов’язання згідно Договору поставки №389/25/13 від 13.01.2024 року та Договору поруки №П389/25/14 від 08.04.2025 року.

Судове засідання відбудеться 31 серпня 2026 року об 11-00 год. за адресою: Київ, вул. Євгена Сверстюка, 11 (корп.Б, БЦ «Армаріс», 3 поверх).

Відповідачам надати третейському суду письмовий відзив на позовну заяву.

Ознайомитись з позовом, подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази можна на електронну адресу суду sud@aifb.org.ua в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису. У випадку неявки Відповідачів справа може бути розглянута за їх відсутності».

The post Оголошення про судове засідання у справі 60/26 за позовом ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО» до Фермерського господарства «АГРО-БОРОВА» та Кириченка Сергія Олександровича first appeared on Постійно діючий Третейський суд при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу».

Оголошення про судове засідання у справі 60/26 за позовом ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО» до Фермерського господарства «АГРО-БОРОВА» та Кириченка Сергія Олександровича

asud-redactor — Thu, 23 Jul 2026 10:03:51 +0000

«Постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» порушено провадження у справі №60/26 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» до Фермерського господарства «АГРО-БОРОВА»(код ЄДРПОУ 35604785) та Кириченка Сергія Олександровича(ІПН 2902901190)про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв’язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов’язання згідно Договору поставки №389/25/13 від 13.01.2024 року та Договору поруки №П389/25/14 від 08.04.2025 року.

Судове засідання відбудеться 03 серпня 2026 року об 11-00 год. за адресою: Київ, вул. Євгена Сверстюка, 11, корп.Б (3 поверх, зал засідань в приміщенні ПрАТ ПВБКІ).

Відповідачам надати третейському суду письмові відзиви на позовну заяву. Ознайомитись з позовом, подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази можна на електронну адресу суду sud@aifb.org.ua в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису. У випадку неявки Відповідачів справа може бути розглянута за їх відсутності».

Про переваги розгляду спорів у третейському суді при АІФБ у порівнянні з державним судом на прикладі позовів двох банків к одному позичальнику

asud-admin — Sun, 19 Jul 2026 17:06:26 +0000

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень у 2025 році у 6 господарських судах було розглянуто 17 позовів банку “О…” з вимогами від 133 733 грн до 6 217 874 грн, за розгляд яких банком сплачений судовий збір на суму 1,5% від суми позову. Ці позови розглядались господарськими судами від 2 до 8,5 місяців.

Так позов цього банку у справі № 910/662/25 до ТОВ «Л…» та його поручителів про стягнення 2 068 196 грн розглядався 8,5 місяці у двох інстанціях та був задоволений частково.

За розгляд позову банку до ТОВ «Рало» у справі № 910/8212/25 про стягнення 6 217 874 грн банк сплатив 93 268 грн судового збору. Позов банку розглядався 5 місяців.
Всі 17 позовів банку були підвідомчі третейському суду при АІФБ. Більшість позовів розглядаються третейським судом протягом 1-1,5 місяця, третейський збір за розгляд позовів менший ніж у державних судах (1% + 400 грн ціни позову) та не перевищує 39 936 грн. Рішення третейського суду не підлягають оскарженню по суті.

Так два позову «Міжнародного інвестиційного банку» до ТОВ «Рало» третейський суд при АІФБ розглянув в одному засіданні через 12 днів після реєстрації позову. На рішення третейського суду за цими позовами Північним апеляційним господарським судом м. Києва були видані накази на примусове виконання рішень третейського суду (див справи №№ 873/84/25, 873/85/25).

Аналогічні позови банку «О…» до ТОВ «Рало» Господарський суд м.Києва розглянув у справах №№ 910/8212/25 та 910/8210/25 через 5 місяців після реєстрації позовів банку.
Судді третейського суду при АІФБ мають досвід як розгляду чисельних спорів у вищих державних судах (суддя Гусак М.Б., колишній суддя Верховного Суду), так і досвід розгляду сотень спорів у третейських судах (див. список суддів).

Звіт про результати діяльності Третейського суду при АІФБ у 2025 році, у якому висвітлено результати роботи суду та детально викладено всі переваги розгляду спорів у Третейському суді при АІФБ, розміщено на офіційному вебсайті суду.

Перевагами розгляду спорів у третейському суді при АІФБ зараз користуються як банки («Райффайзен Банк», «ТАСКОМБАНК», ” Банк Кредит Дніпро “), так і інші юридичні та фізичні особи.

Для розгляду спору у третейському суді при АІФБ необхідно до договорів додати третейське застереження про розгляд спорів у третейському суді при АІФБ

The post Про переваги розгляду спорів у третейському суді при АІФБ у порівнянні з державним судом на прикладі позовів двох банків к одному позичальнику first appeared on Постійно діючий Третейський суд при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу».

Про відмову (втрату) права на заперечення щодо компетенції третейського суду після спливу строку на подання таких заперечень ( за судовою практикою станом на 18.06.2026 р.)

asud-redactor — Tue, 30 Jun 2026 10:56:53 +0000

Частиною 1 статті 27 Закону України “Про третейські суди ” встановлено що третейський суд самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду спору .

Частинами 2 та 3 ст.27 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що

-сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору

до початку розгляду справи по суті. .

         -   сторона має право заявити про перевищення  третейським  судом меж його компетенції, якщо в процесі третейського розгляду виникне питання,  розгляд якого не передбачено третейською угодою або  яке не  може  бути  предметом такого розгляду відповідно до регламенту третейського суду чи цього Закону.

           Аналогічне правило міститься в ч.2  ст.16  Закону України «Про міжнародний комерційний  арбітраж»:

« Заява про відсутність у третейського суду компетенції може бути зроблена не пізніше подання заперечень щодо позову. Призначення стороною арбітра або її участь у призначенні арбітра не позбавляє сторону права зробити таку заяву. Заява про те, що третейський суд перевищує межі своєї компетенції, повинна бути зроблена, як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлено в ході арбітражного розгляду. Третейський суд може в будь-якому з цих випадків прийняти заяву, зроблену пізніше, якщо він визнає затримку виправданою.»

Відповідно до статті 4 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» сторона, яка знає про те, що яке-небудь положення цього Закону, від якого сторони можуть відступати, або яка-небудь вимога, згідно з арбітражною угодою, не були дотримані, і проте продовжує брати участь у арбітражному провадженні, не заявивши заперечень проти такого недотримання без невиправданої затримки, а якщо для цього передбачено будь-який строк, то протягом цього строку, вважається такою, що відмовилась від свого права на заперечення.

Закон України «Про третейські суди» прямо не передбачає наслідків пропуску стороною строків на заперечення щодо компетенції третейського суду. Проте наслідки пропуску цих строків передбачені у ст. V Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж: зауваження щодо недійсності або відсутності ,або втрати чинності арбітражної угоди або повноважень арбітражного суду повинні бути заявлені стороною до зауважень по суті справи.

Якщо ці заперечення не заявлені в вище передбачений строк вони не можуть бути за явлені у державному суді при зверненні до нього з заявою про розгляд справи по суті або про виконання рішення арбітражу .

Аналогічні правила містяться у ст. 4 Типового Закону ЮНСІТРАЛ, ст. 32 Регламенту ЮНСІТРАЛ:сторона, яка знає про те, що будь-яке положення цього Закона не були дотримані але продовжує брати участь в арбітражному розгляді , не заявив заперечень щодо цього вважається такою що відмовилась від свого права на заперечення .

Касаційний цивільний суд застосовує вищевикладені норми міжнародного арбітражу у справах про скасування рішень арбітражного суду або про надання дозволу на виконання рішень арбітражу див., наприклад , постанову Касаційного цивільного суду від 10.04.2025 р у справі № 824/81/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/126609923 від 22.01.2026 р. у справі № 824/62/25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/133578932.

Так у справі № 824/75/25 Касаційний цивільний суд у постанові від 17.06.26 р. зробив висновок про те ,що доводи сторони про відсутність арбітражної угоди не можуть бути підставою для відмови від надання дозволу на виконання рішення МАК при ТПП України , оскільки відповідач у процесі арбітражного розгляду не подавав заперечень щодо компетенції МАК розглядати спір та відсутності арбітражної угоди ( відмовився від права на заперечення) , а існування арбітражної угоди та компетенція розглядати спір було визнано арбітражним судом.

Крім того Касаційний цивільний суд визнав пріоритет спеціальної норми закону (ст.476 ЦПК) над загальної ( ст. 95 ЦПК) при оцінки доказів існування арбітражної угоди за наявності лише копії арбітражної угоди .

Аналогічний висновок зроблений Касаційним цивільним судом у постанов від 18.06.26 р. у справі 824/75/24 щодо доводів відповідача про те, що арбітражна угода не відповідає вимогам закону та не може бути виконана, оскільки ці доводи не були заявлені під час арбітражного розгляду спору , за яким МКАС визнав свою компетенцію розглядати цей спір.

У постановах Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 року у справі № 761/5425/16 та від 15.09.2022 р. у справі № 824/213/21 подання зауважень до складу арбітражного суду після розгляду справи арбітражним судом визнано зловживанням правом та таким, що не відповідає принципу добросовістності .

Про застосування міжнародних правил арбітражу (Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, та Регламенту ЮНСІТРАЛ) до третейського розгляду в Україні сказано у п. 3.2. Рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 року у справі №1-3/2008.

У постанові від 30.08.2024 у господарської справі № 911/1766/22 об`єднана палати Касаційного господарського суду з посиланням на норми Закону України «Про третейські суди» Рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 року у справі №1-3/2008 та вищенаведені норми міжнародного арбітражу зробила висновок про обов’язкове врахування державними судами у справах пов’язаних з рішеннями третейського суду втрату у сторони третейського розгляду права на заперечення компетенції третейського суду, якщо таке заперечення не було подано своєчасно до третейського суду.

Проте у господарських судах вищевикладені норми міжнародного арбітражу , Рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 року у справі №1-3/2008 та постанова об’єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 р. у справі № 911/1766/22 в частині необхідності врахування державними судами у справах, пов’язаних з третейським розглядом, втрати у відповідача права на подання заперечень щодо компетенції третейського суду ( якщо про це він своєчасно не заявив у третейському суді ) не завжди застосовуються див .

№ 875/333/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/123916340,

№ 875/334/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/126607609,

№ 875/383/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/126429840

Правило ст.4 Типового Закону ЮНСІТРАЛ, ст. 32 Регламенту ЮНСІТРАЛ про необхідність подання заперечень до компетенції третейського суду та наслідки не подання таких заперечень відображені у ч.2 ст.60 Регламенту Третейського суду при АІФБ

The post Про відмову (втрату) права на заперечення щодо компетенції третейського суду після спливу строку на подання таких заперечень ( за судовою практикою станом на 18.06.2026 р.) first appeared on Постійно діючий Третейський суд при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу».

Про зміни Регламенту та списку суддів Третейського суду при АІФБ

asud-redactor — Tue, 23 Jun 2026 12:18:12 +0000

08.06.2026 Мінюст зареєстрував зміни до Регламенту Третейського суду при АІФБ та списку третейських суддів , які прийняті Радою АІФБ 15.05.26 року . Змінами

1) встановлена можливість участі у засіданнях третейського суду у режимі відеоконференції , надання документів у електронної формі ( ст.10,ч.5 ст.52 Регламенту);

2) встановлене повідомлення сторін, місце проживання або місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території, шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті третейського суду ( ч.6 ст.52 Регламенту);

3) доповнений порядок подання заперечень учасників спору щодо недотримання будь – якого положення регламенту та наслідки неподання цих заперечень відповідно до правил міжнародного арбітражу ( ч.8 ст.19 , ч.2 ст.60 Регламенту);

4) визначена мирова угода як рішення третейського суду на узгоджених сторонами умовах, що сприятиме її примусовому виконанню у разі порушення цього рішення ( ст.64 Регламенту);

5) уточнений склад витрат сторін при розгляді спору ( ст.39 Регламенту);

6) до списку судів додані судді, що мають досвід розгляду спорів у вищих державних судах https://sud.aifb.org.ua/#suddi .

Про переваги розгляду спорів у Третейському суді при АІФБ та підсумки його діяльності у 2025 р. див. https://sud.aifb.org.ua/2026/02/16/pidsumky-diialnosti-treteyskoho-sudu-pry-aifb-za-2025-rik/ .

Презентацію Третейського суду при АІФБ див. https://docs.google.com/presentation/d/13SSCeAmDonDHG-1c6b5hsUK_PL6HM49E/view?slide=id.p1#slide=id.p1

The post Про зміни Регламенту та списку суддів Третейського суду при АІФБ first appeared on Постійно діючий Третейський суд при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу».

Про деякі питання виконання мирової угоди

asud-redactor — Thu, 14 May 2026 08:54:03 +0000

Про деякі питання виконання мирової угоди

Андрій Авторгов, приватний виконавець, к.ю.н. https://www.avtorgov.com/

Анатолій Жуков ,адвокат, третейський суддя

Відповідно до ст.207 ЦПК України, ст.192 ГПК України ухвалена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частини якої зазначаються умови угоди.

За статтею 33 Закону України “Про третейські суди” третейський суд приймає рішення про затвердження мирової угоди. До рішень третейського суду, прийнятих відповідно до цієї статті, застосовуються правила , які регулюють рішення третейського суду.

У статті 30 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» мирова угода визначається як «арбітражне рішення на узгоджених умовах». Арбітражне рішення на узгоджених умовах має бути викладено за формою і змістом арбітражного рішення. « Таке арбітражне рішення має ту ж силу і підлягає виконанню так само, як і будь-яке інше арбітражне рішення щодо суті спору».

Для примусового виконання рішення третейського або арбітражного суду щодо мирової угоди у державному апеляційному суді необхідно отримати відповідну ухвалу.

Статтею 208 ЦПК України та ст.193 ГПК України передбачено, що «ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України “Про виконавче провадження”.

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Ефективність та можливість виконання мирової угоди залежить від того, як оформлена мирова угода та відповідно – ухвала державного суду та рішення третейського або арбітражного суду щодо мирової угоди . Ухвала та рішення щодо мирової угоди повинні за формою та змістом, відповідати вимогам до виконавчого документа.

Відповідно до вимог до виконавчого документа, які встановлені Законом України “Про виконавче провадження» (стаття 4), у виконавчому документі, зокрема, зазначається:

– резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

– у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Таким чином, визнаючи ухвалу суду про затвердження мирової угоди виконавчим документом, слід керуватися вимогами Закону України «Про виконавче провадження», яка встановлює вимоги до виконавчого документа, в тому числі щодо потреби закріплення в ній резолютивної частини рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов’язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню.

Разом з тим в ухвалах про затвердження мирової угоди часто присутній певний дефект форми виконавчого документу, зокрема, в тій частині, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

В мировій угоді, яка викладається у рішенні третейського або арбітражного суду та у відповідній ухвалі державного суду слід уникати виразів «сплачує», «приймає» та необхідно використовувати формулювання притаманні рішенню суду – « сплатити певну суму до певної дати або графіку платежів» див. ,наприклад, постанову Касаційного цивільного суду від 08.05.2025 року у справі № 824/161/24 ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/127253346 ).

Ухвали державного суду та рішення третейського або арбітражного суду щодо мирової угоди, які містять формулювання відмінні від зобов’язання сплатити певну суму на кшталт «зобов’язати повернути грошові кошти» можуть створювати перешкоди при їх примусовому виконанні.

The post Про деякі питання виконання мирової угоди first appeared on Постійно діючий Третейський суд при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу».

У випадку невиконання рішення третейського суду про стягнення заборгованості стягувач має право звернутися до третейського суду з вимогою про стягнення інфляційних та 3% річних за ст.625 ЦКУ за час невиконання рішення третейського суду

asud-redactor — Wed, 06 May 2026 11:52:50 +0000

У випадку невиконання рішення третейського суду про стягнення заборгованості стягувач має право звернутися до третейського суду з вимогою про стягнення інфляційних та 3% річних за ст.625 ЦКУ за час невиконання рішення третейського суду

Так рішенням третейського суду при АІФБ від 07.01.2025 року за позовом ТОВ «НОР ЕСТ АГРО» була стягнута заборгованість за договором поставки . На це рішення був отриманий наказ Північного апеляційного господарського суду див. https://reyestr.court.gov.ua/Review/125944356

У зв’язку з невиконанням вищевказаного рішення третейського суду ТОВ «НОР ЕСТ АГРО» у серпні 2025 року знов звернулось до третейського суду при АІФБ з вимогою про стягнення санкцій за ст.625 ЦКУ за невиконання попереднього рішення третейського суду при АІФБ . На це рішення також був отриманий наказ Північного апеляційного господарського суду див. https://reyestr.court.gov.ua/Review/130825160

Висновки про компетенцію третейського суду розглядати вимоги про стягнення санкцій за невиконання рішення третейського суду зроблені у постанові Касаційного господарського суду від 09.11.2022 року у справі № 873/10/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107352854

Вимоги про стягнення санкцій за ст.625 ЦКУ за невиконання рішення третейського суду можуть бути заявлені і до державного суду див. постанову Касаційного цивільного суду від 27.04.26 у справі № 947/22870/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/136004650

У цієї постанові також надана оцінка продовженню строку позовної давності на пред’явлення такого позову з урахуванням строку дії карантину та воєнного стану.

The post У випадку невиконання рішення третейського суду про стягнення заборгованості стягувач має право звернутися до третейського суду з вимогою про стягнення інфляційних та 3% річних за ст.625 ЦКУ за час невиконання рішення третейського суду first appeared on Постійно діючий Третейський суд при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу».

Про втрату права на заперечення щодо компетенції третейського суду після спливу строку на подання таких заперечень ( за судовою практикою станом на січень 2026 року)

asud-redactor — Mon, 16 Feb 2026 12:57:32 +0000

Частинами 2 та 3 ст.27 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що

-сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті. .

         -   сторона має право заявити про перевищення  третейським  судом меж його компетенції, якщо в процесі третейського розгляду виникне питання,  розгляд якого не передбачено третейською угодою або  яке не  може  бути  предметом такого розгляду відповідно до регламенту третейського суду чи цього Закону.

           Аналогічне правило міститься в ч.2  ст.16  Закону України «Про міжнародний комерційний  арбітраж»:

Про застосування міжнародних правил арбітражу (Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, та Регламенту ЮНСІТРАЛ) до третейського розгляду в Україні сказано у п. 3.2. Рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 року у справі №1-3/2008.

Касаційний цивільний суд застосовує вищевикладені норми міжнародного арбітражу у справах про скасування рішень арбітражного суду або про надання дозволу на виконання рішень арбітражу див., наприклад , постанови Касаційного цивільного суду від 10.04.2025 р у справі № 824/81/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/126609923, від 22.01.2026 р. у справі № 824/62/25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/133578932 , від 18.06.2026 р. у справі № 824/75/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/137606383 .

Більш того у постановах Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 року у справі № 761/5425/16 та від 15.09.2022 р. у справі № 824/213/21 подання зауважень до складу арбітражного суду після розгляду справи арбітражним судом визнано зловживанням правом та таким, що не відповідає принципу добросовістності .

№ 875/333/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/123916340,

№ 875/334/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/126607609,

№ 875/383/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/126429840

The post Про втрату права на заперечення щодо компетенції третейського суду після спливу строку на подання таких заперечень ( за судовою практикою станом на січень 2026 року) first appeared on Постійно діючий Третейський суд при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу».

Мирова угода у третейському суді

asud-redactor — Mon, 16 Feb 2026 09:27:34 +0000

Відповідно до п.11 ч.1 ст. 4 Закону України «Про третейські суди» (надалі -Закон), яка має назву « Принципи організації і діяльності третейського суду», третейський суд сприяє сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.

Сторони мають право закінчити справу укладенням мирової угоди як до початку третейського розгляду, так і на будь-якій його стадії, до прийняття рішення (ч.5 ст.33 Закону) .

На відміну від державного суду мирова угода затверджується рішенням третейського суду ( ч.6 ст.33 Закону) , а не ухвалою суду. У разі невиконання мирової угоди зацікавлена сторона може звернутися за примусовим виконанням цього рішення третейського суду .

У разі якщо сторони домовились укласти мирову угоду після вирішення спору третейським судом державний суд може відмовити у затвердженні такої угоди з посиланням на те, що така угода повинна бути укладена під час розгляду спору у третейському суді (див. ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 р у справі № 873/183/25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/133283084) .

За останні 6 місяців третейським судом при АІФБ прийнято 2 рішення про затвердження мирової угоди

The post Мирова угода у третейському суді first appeared on Постійно діючий Третейський суд при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу».