Сторона (позивач) третейської справи звернулась до апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду при «Асоціації Інформаційно-фінансового бізнесу». Цим рішенням на користь позивача стягнуто борг з фізичної особи – поручителя та юридичної особи – позичальника.
Апеляційний господарський суд закрив провадження у справі про видачу наказу на виконання цього рішення третейського суду, посилаючись на непідвідомчість господарському суду справи за участю фізичної особи.
Касаційний господарський суд скасував це рішення посилаючись на те «Що до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобовязання, якщо сторонами цього основного зобовязання є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.
При цьому, субєктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобовязання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. А відтак, і розгляд заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до пункту 11) частини першої статті 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарських судів» (див. постанову Касаційного цивільного суду від 06.09.22 р. у справі № 873/51/22).
Нагадуємо, що Третейський суд при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» є універсальним судом, який розглядає будь-які спори, що виникають із цивільних та господарських правовідносин у будь-якій сфері, за винятком категорій спорів, передбачених ст. 6 ЗУ «Про третейські суди».
Суд розглядає спори за участю юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб – поручителів, інших фізичних осіб за договорами, які не є споживчими, наприклад , договорами між фізичними особами.